Бібник, -ка, м. Трилистникъ.
Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля.
Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі.
Жува́тися, -жую́ся, -є́шся, гл. Щось цей хліб не жується, — черствий.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати.
Зжоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться. Зжолобились двері.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости.
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Табиновий, -а, -е. Сдѣланный изъ табину.
