Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы).
Відпис, -су, м. Письменный отвѣтъ. Написав усе, що сталося, і просив відпису.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Засма́жувати, -жую, -єш, сов. в. засма́жити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить въ маслѣ. Засмаж грибків на снідання.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш.
Кат, -та, м.
1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.
Понімати, -ма́ю, -єш, сов. в. поня́ти, пойму, -меш, гл. 1) Ловить, поймать, схватывать, схватить. Поняв ти мені зайця. За Дунаєм та за річкою язика поняли. 2) — кого. Женить на комъ; жениться на комъ. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти. Уже ж твій синок оженився: поняв собі паняночку. Поняв собі багату жінку. 3) Покрывать, покрыть, занять, затапливать, затопить. Поняла вода всю землю. Ой вже діда вода по коліна поняла. 4) Охватывать, охватить. Гнів... понімав його душу. Поняли Бога жалощі до людей. Хилитися під нашу волю стали, бо їх наука наша поняла. 5) поня́ти віри. Повѣрить. Брат і віри поняв. Не поняв віри словам моїм.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Рішинець, -нця, м.
1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Почула рішинець.
2) Конецъ. Тут тобі й рішинець.
Чарчина, -ни, ж. = чарка. Я випив ще одну чарчину. нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить.