Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл.
1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Виказує на тебе, що ти з ним крав.
2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. Молоде колосся з жита зриваю.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Перетанцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Протанцовать, окончить танцовать. Перетанцювавши два танці, розіходяться по домівках.
2) — кого. Протанцовать больше кого. Коли бум візьметься за танці, так і не кажи, що годі: перетанцює яку хоч музику.
Побевкати, -каю, -єш, гл. Позвонить въ колоколъ нѣкоторое время.
Подрібці, -ців, м. мн. = подріб.
Поманюньку нар. Понемножко.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
