Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув.
Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
Заше́птувати, -тую, -єш, гл. Зашептывать. Батюшка усе зашептував і записував.
Клішонегий, -а, -е. = клишоногий. Плугаторі клишоногі.
Колодій, -дія, м. 1) Колесникъ. Ходи, ходи, колодію, зо мнов ночувати. 2) = колодач. Я йому такого колодія викував, що хоч куди. 8) Понедѣльникъ сырной недѣли, когда привязываютъ коло́дку 2. справляти колодія́. Пировать, выпивать на деньги, полученныя какъ выкупъ отъ коло́дки.
Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью.
Уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. Коні, як почують чорта, то вростіч.
