Булькотнеча, -чі, ж. Переливаніе съ шумомъ; бурчаніе. Булькотнеча у животі така піднялась.
Иржавець, -вця, м. = ржавець.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски.
Ото, ото́ж, нар. Вотъ, вотъ то, вотъ это, вотъ такъ. Ото вийшов сіяч сіяти. Ото ж тая дівчинонька. Заходить ото він до мельника. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б'є. Ото цвяхована гиря. Ото ротата на все село. Ото ж він приніс. Ото ж ми ся в свого пана вірне дослужили, що на наші білі ручки й ніжки кайдани зложили.
Парахвіяльний, -а, -е. Приходской.
Перекрадати, -да́ю, -єш, сов. в. перекрасти, -раду, -деш, гл. Красть, украсть украденное. Циган украв, а жид перекрав у нього коня. Побачила, що вона заховала, та й перекрала у неї.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Типик, -ка, м. Типиконъ (церк. книга). Що піп, то й типик.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі.
2) Котораго можно сглазить. Я не врічлива.
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила.
