Виливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. вилитися, -ллюся, -ллєшся, гл. Выливаться, вылиться; изливаться, излиться. Вилилась вода. Пісня так і виливається із самого серця. Вилилась як з воску в матір.
Заболоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Забрызгаться грязью, испачкаться въ грязи.
Заверя́йка, -ки, ж. Родъ запора деревяннаго.
Опилок, -лка, м. = обаполок.
Підступати, -па́ю, -єш, сов. в. підступити, -плю́, -пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, — аж тут як зачхали змії.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры.
Примінятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. приміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Приспособляться, приспособиться.
Рахатися, -хаюся, -єшся, гл. Трогаться. Постій, не рахайсь з місця.
Служивий, -а, -е. Служилый. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого?
Сподобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. сподобити, -блю, -биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське! бодай же ти літо й зіму зеленіло, як ти мене при нещасливій годині сподобило.