Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яриця

Яриця, -ці, ж. 1) Яровая пшеница. МУЕ. І. 120. Яриця-пшениця. Грин. III. 50. Та наорали, та насіяли пшениці-яриці. Рудч. Чп. 225. 2) Родъ ягодъ (по объясненію, помѣщенному у Чубинскаго: земляника). До бору, тетюрко, до бору, там тобі сосни з вибору, там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці. Чуб. IV. 668.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 542.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРИЦЯ"
Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Глухота, -ти, ж. Глухота.
Зага́льний, -а, -е. 1) Общій, всеобщій. Загальна розмова. Левиц. Пов. 254. Загальний рахунок. 2)ти́ждень. Всеѣдная недѣля (3-я передъ великимъ постомъ). Камен. у.
Зв'ягли́вий, -а, -е. Любящій лаять. Зв'ягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси. Левиц. Пов. 179.
Паркання, -ня, с. = паркан. Вх. Лем. 447.
Покатулятися, -ляюся, -єшся, гл. Покатиться. Вх. Уг. 260.
Помазок, -зка, м. = квач 1. Зміев. у.
Твердь, -ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.