Кожушина, -ни, ж. Тулупъ болѣе легкій. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Де любов, там сам Бог пробуває. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Ой Боже, Боже, що тая любов може! до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці.
Люстрино́вий, -а, -е. Люстриновый. Що за гарну спідницю я їй справив! Люстринову і юпку парчеву.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму.
Олінь, -ня, м. = олень. Олінь лісний, бігун бистрий, а людей боиться. Ум. олінець.
Опалка, -ки, ж.
1) Мѣшокъ для кормленія лошадей въ дорогѣ овсомъ, — подвѣшивается къ мордѣ лошади, у отверстія его, въ края зашиты двѣ палки.
2) Корзина, плетенка.
3) = опалачка.
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу.
Се мист. с. р. отъ сей.
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.
