Бундз, -дза, м.
1) Молодой овечій творогъ. Большой кусокъ овечьяго сыру. Cм. будз.
2) Коротко остриженный мальчикъ.
3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Ум. бундзик.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Крамарівна, -ни, ж. Дочь торговца.
Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Море поковтало бідолах.
Уношення, -ня, с. Внесете:
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру.
Шалина, -ни, ж. Густая заросль въ лѣсу. Хлопці..... побігли десь у шалину, в ліс. Повів його у лісі не стежками, а шалиною. У шалині отам вовки.
Шпортонути, -ну, -неш, гл. Съ силой нырнуть, кольнуть. Як шпортоне його ножакою. Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові.
