Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хурчати

Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРЧАТИ"
Дурнува́тий, -а, -е. Глуповатый. Желех. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий; чому хлопців не дурити — вони дурнуваті. Чуб. V. 901. Ум. дурнува́тенький.  
Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки. К. ХП. 134.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.
Мазе́пин, -на, -не., м. Принадлежащій мазеп'ѣ. Ном. № 3570.
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу. Шух. І. 81.
Мудра́ція, -ції, ж. Мудренность, замысловатость, искусство. А ми втнемо рукавця і нові, хиба мудрація велика. Гліб. 39.
Невданючий, -а, -е., Ув. отъ невда́ний. Рѣшительно ни къ чему неспособный. Конст. у.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный. Желех.
Тверднути, -ну, -неш, гл. Твердѣть, затвердѣть.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.