Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. Це дід вікодавній.
Грудни́й, -а́, -е́. 1) Грудной. 2) = Грудуватий (отъ слова груда). Грудна́ доро́га. Дорога съ колотью, колоткая дорога.
Дві́йка, -ки, ж. Двойка въ картахъ.
Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак.
Зле́жень, -жня, м. Шпала. А скільки то йде дерева на ті злежні, що під рейками.
Подоточувати, -чую, -єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана.
Полупотіти, -почу, -тиш, гл. Застучать глухо, падая (напр. о плодахъ, падающихъ съ дерева). От і вчепивсь хлопець трясти (груші); полупотіли червонобокі.
Риса, -си, ж. Черта. До лиця був той вінок її тонким рисам. Ум. риска, рисочка.
Телятників, -кова, -ве Принадлежащій теля́тникові.
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.
