Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить В морі не втопила, од смерти боронила. Предки наші славні боронили волю. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить.
Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку.
Журавли́ця, -ці, ж. = журавка.
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево).
Начіплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. начепитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Нацѣпляться, нацѣпиться, навѣшиваться, навѣситься.
2) Навязываться, навязаться. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора.
Підджигувати, -гую, -єш, гл. Подстрекать.
Помірне, -ного, с. Подать отъ мѣры.
Помоскалитися, -люся, -лишся, гл. Обрусѣть.
Трухніти, -ні́ю, -єш, гл. Гнить, трухнуть.
