Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Вилупати, -па́ю, -єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали.
Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл.
1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить.
2) Истощать, истощить.
Вислуженина, -ни, ж.
1) = вислуга 3.
2) Эмеритура.
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово.
Дев'ятна́йцять и пр. = Дев'ятнадцять и пр.
Зава́листо нар. Большіе сугробы снѣга, глубокій снѣгъ. Як у долині, то завалисто, а полем ні. Снігу не дуже завалисто.
Зализа́ти Cм. зализувати.
Пороспліскувати, -кую, -єш, гл.
1) Расплескать (во множествѣ).
2) Разболтать, разгласить (во множествѣ).
Прямування, -ня, с.
1) Направленіе. Поважне прямування його розуму.
2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
