Болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Дійни́ця, -ці, ж. Подойникъ. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ум. Дійни́чка.
Захрыпнуты, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Співаю, аж поки не захрипну.
Кметь, -тя, м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ.
Лавиця, -ці, ж. 1) = лава і. Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю. Въ гуцульской стаї служитъ постелью. У гончаровъ къ ней прикрѣпленъ гончарный кругъ, на ней лежить глина, стоять жо́рна и пр. 2) лавиця сенаторська. Сената, собраніе сената. Кати сидять на лавицях в сенаті. 3) Подставки для веретінника. Ум. лавичка. Усядь, брате, на лавичку, сьорбай добру наливочку.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка.
Перепитки, -ків, м. мн. Свадебный обрядъ: выпивая рюмку, дарить что-либо новобрачнымъ. Cм. перепивати 2.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Понести, су́, се́ш, гл.
1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ.
2) Забеременѣть.
3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах.
