До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка.
Задари́ти Cм. задарювати.
Коров'яка, -ки, ж. Корова. Коров'яку продали та п'ять овечат.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета.
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш.
Порахубитися, -блюся, -бишся, гл. Посчитаться.
Рюмсання, -ня, с. Плачь.
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл.
