Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умець

Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕЦЬ"
Вибачення, -ня, с. Извиненіе. Левиц. І. 335.
Ганчірря, -ря, с. соб. и ганчіряччя, -чя, с. соб. Тряпье. Черниг. З вікон замість шибок визирає ганчірря. Мир. Пов. II. 83.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Обрепшитися, -шуся, -шишся, гл. = обрепкатися. Желех.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Ревіння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров. Левиц. Пов. 134.
Роззнаватися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. розізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Узнавать, разузнавать, разузнать другъ о другѣ, другъ друга. А ті.... як розізнали, та давай, кажуть, тікать. Мнж. 94.
Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Строго нар. 1) Жестоко, свирѣпо. 2) Очень. Понесли багача строго високо. Гол. ІІІ. 265.
Университет, -ту, м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.