Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умець

Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМЕЦЬ"
Великовчений, -а, -е. Многоученый. Левиц. Пов. 93.
Галас, -су, м. Крикъ, шумъ, вопль. Зареготались нехрещені.... гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже. Шевч. 29.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Дріму́х, -ха, м. пт. Козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Пч. ІІ. 9. Cм. дрімлюх.
Заплі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
На́їзд, -ду, м. Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. Волч. у. МВ. (О. 1862. III. 45).
Наниза́ти Cм. нанизувати.
Невладущий, -а, -е. Безсильный, безпомощный. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу, нетямну людину. K. МБ. XI. 146.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. К. ЧР. 343. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене. Шевч. 292.
Хупор, -ра, м. Бугоръ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.