Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Гніздитися, -зджуся, -дишся, гл. Гніздиться. Яструбам з орлами не тутка гніздитись.
Запи́сувати, -сую, -єш, сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. 3) Завѣщать. 4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Обшугуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. обшуга́тися, -га́юся, -єшся, гл.
1) Очищаться, оббиваться, отлетать. Пил обшугується, як товчуть гречку.
2) Истрачиваться, истратиться, издержаться. Обшугався так, що й шага нема.
Подомазувати, -зую, -єш, гл. Домазать, окончить мазать (многое).
Порохнина, -ни, ж. = порохонь.
Прутик, -ка, м. 1) Ум. отъ прут. 2) Родъ мере́жки. Скорѣе: часть мережки: рядъ круглыхъ отверстій съ обѣихъ сторонъ; шьется также и отдѣльно — по краямъ полотенца, сорочки.
Розцокотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розсокотатися.
Шулькнути, -кну, -неш, гл. Шмыгнуть. Шулькне веретільниця.
