Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Віщий, -а, -е. Вѣщій. Зроби мене віщим, зроблю тебе багатим. коб я віщий такому! Если бы и ото впередъ зналъ! Если бы я это предвидѣлъ.
Крикнява, -ви, ж. Крикъ многихъ голосовъ. Там така крикнява, свиснява.
Лупі́й, -пія, м. Живодеръ.
Наво́дити, -джу, -диш, сов. в. наве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Наводить, навесть. 2) Направлять, направить. Учительку розумну матимеш, — наведе на добро. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. 3) О животныхъ: родить, народить. Собака навела цуценят. 4) Много наваривать, наварить. Щоб невеликий був горщик: нащо його наводити у такому великому, — хиба вони поїдять? 5) — оком (на кого, на що). Взглядывать, взглянуть (на кого, что). Як тільки оком наведу, то і вгадаю, де співака. 6) наводити личко. Cм. личко.
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать.
Підбрехати Cм. підбріхувати.
Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.
Проколювати, -люю, -єш, сов. в. проколо́ти, -лю, -леш, гл. Прокалывать, проколоть. Голову проколеш йому остю.
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
