Забісо́ваний, -а, -е. Упорный, упрямый. Був з нього козарлюга забісований. Що скаже, те й зробить, удача міцна в чолов'яги.
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Мали́й, -а́, -е́ 1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем'ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Ой гукну я на малого: сідлай коня вороного! час малий. Короткое время. Літа ж мої, літа, та ви молодії, де ж я вас поділа за часи малії. 2) У гуцуловъ употребляется для названія различныхъ животныхъ: малим называютъ волка, малою — овцу; призиваютъ теленка: мале! мале! Сравн. ст. менший. по-малу. Cм. помалу. Ум. мале́нечкий, маленький, малесенький, мале́сечкий, мане́нький, мане́сенький, манюній, манюсенький, манюсюсенький, манюсюнечкий. Ой ти, галочко чорная, маленькая! Скажи, галочко, де моя миленькая? Ще нема двох маленьких коробочок: одна маленька, а друга малесенька. Там хатина малесенька, там дівчина гарнесенька. Голівка в його була така малесечка, як зернятко. Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки малесечкі. Жінка маненька, коротесенька. Горобчичок манісенький, на ніженьку кривісенький. Ти ж моя манюсюнечка!
Насторошити Cм. насторошувати.
Погубити, -блю́, -биш, гл.
1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши.
2) Cм. погубляти.
Поміж II, нар. 1) Около, возлѣ, въ смежности. Мати за няньку у другому дворі поміж. 2) Подъ рядъ, сплошь. У трьох дворах поміж вигинула скотина.
Примолочувати, -чую, -єш, сов. в. примолоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Трогать, тронуть только слегка молотьбой.
Припічок, -чка, м.
1) Шестокъ (въ кухонной печи). На припічку жар. Піч наша регоче, коровая хоче; а припічок усміхається, коровая сподівається.
2) Лежанка. Мати сидить на припічку. А дитина на припічку росквакалася.
Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Аж лящить жіночий регіт. Там такого реготу, аж стіни гудуть.
