Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Отцевщина, -ни, ж. = батьківщина. А той запорожець як неблагополучно стало у Січі, прийшов на отцевщину.
Переписувати, -сую, -єш, сов. в. переписати, -пишу, -шеш, гл.
1) Переписи вать, переписать. Переписав усе знову, бо було погано.
2) Дѣлать, сдѣлать списокъ, реестръ, перепись.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей.
П'ятрини, -ри́н, ж. мн. У горшечника: полки, на которыхъ ставится готовая посуда.
Скасувати, -су́ю, -єш, гл. Отмѣнить, уничтожить. Окомонів, ватаманів уже скасували.
Скельний, -а, -е. Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини.
Хвальний, -а, -е. Достойный хвалы.
Шурин, -на, м. Шуринъ. Убив брата мойого, ще шурина свойого.
