Завзя́тися, візьму́ся, -мешся, гл. 1) Задаться цѣлью, упорно стремиться къ чему. Завзялись ляшки ще й багатії люде забігать, забрати тих бідних сирот. — 974. 2) — на ко́го. Взъѣсться, ожесточиться, напасть на кого. Писарь завзявся на мене. Три селі завзялися на старшину.
Кошикарство, -ва, с. Ремесло корзинщика.
Обв'язувати, -зую, -єш, сов. в. обв'язати, -жу, -жеш, гл. = об'язувати, об'язати.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный.
2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Поборсень, -сня, м. Постромка.
Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).
Пригін, гону, м.
1) Пригонъ.
2) Понужденіе. А що біжить без пригону, без пригону, без повода?
3) у пригоні ходити. О волахъ впряженныхъ въ плугъ: быть во второй средней парѣ.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш.
Чернітка, -ки, ж. плахта-чернітка = чернетка. Ум. черні́точка. В неї плахта черніточка, сама як квіточка.
