Зважа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. вва́жити, -жу, -жиш, гл. Обращать, обратить вниманіе. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч.
Ле́мбик, -ка, м. Алембикъ, перегонный кубъ.
Майда́нник, майданчик, -ка, м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Дід служив на майдані майданчиком.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко.
Полегшіння, -ня, с. Облегченіе. Зробив полегшіння нашому краєві.
Полякатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепугаться, напугаться (о многихъ). Вони осі полякались і змій злякавсь.
Тужба, -би, ж. = тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Школярство, -ва, с.
1) Школьничество.
2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало.