Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Я відбуду за гріхи відбучу.
Відворочати, -чає, гл. безл. Быть отвратительнымъ. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає.
Гицкати, -каю, -єш, гл. Прыгать, подпрыгивать.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Манасти́рь, -ря, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. підвести під манастирь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь.
Розбагатшати, -шаю, -єш, гл. = розбагатіти.
Снітиця, -ці, ж. = снітій.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти.
Ху! меж.
1) Выражаетъ дуновеніе ртомъ. Він духнув, — не встає; він удруге: ху! — не встає.
2) Фу! Ху на його зовсім!
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.
