Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці.
Довольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться вообще, а также въ частности нищей и питьемъ. Та вже ми й довольнилися у свата. І тим сердега доволнивсь (що бачив), як Чорне бовваніло море. Ти часто їв у нас і пив, татусь у тебе доволнився.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris.
Оборотянипя, -ці, ж. Пшено оборонене, но еще не віяне и не глажене.
Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Степок, -пка, м.
1) Ум. отъ степ.
2) Названіе вола дикаго нрава.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади.
Шмарити Cм. шмаряти.
Шофта, шохта, -ти, ж. см. начиння.
