Будочка, -ки, ж. Ум. отъ буда.
Веселитися, -люся, -лишся, гл. 1) Веселиться. Загубиш, то не смутись, — знайдеш, то не веселись. Веселіться ж, люде добрі, гуляйте! 2) Радоваться. Я тобою, пташко, веселюся.
Галу-балу, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу-балу, а свині в ріпі.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь.
Пообраховувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и обрахувати, но во множествѣ.
Промел, -лу, м. Плата за помолъ зерномъ. В нас беруть десяту мірку промелу.
Свинория, -ри́ї, м. Мѣсто, изрытое свиньями.
Струїти, -рую, -їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла.
Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. Aconitum variegaturn. б) — польова. Geranium sanguineum. в) — лісна. Lysimachia vulgaris. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Така вже вдача собача. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить.
