Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Вицитати, -таю, -єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля.
Залубува́тіти, -тію, -єш, гл. О хлѣбѣ: затвердѣть. Залубуватів хліб.
Здопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Стоптать. Сім пар черевиків я здоптала, а осьму пару в скринечку сховала.
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. 3) Ложа (у ружья). 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад.
Переміть, -мети, ж. 1) = перемет. 2) переміть зв'язати. Завязать узломъ.
Підземелля, -ля, с. Подземелье. Вийшли з того підземелля.
Посмачніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вкуснѣе.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки.
