Доча́сність, -ности, ж. Временность.
Дурни́ця, -ці, ж. 1) Пустяки, вздоръ. Він дума, що дурниця се. Се дурниця, що мара сниться, а перехрестись та певно й спи. А чоловік дивиться на жидівську щирість, що вони так просять, укинув тії дурниці у голову, про усе забувся, сидить собі та мед горілку попиває. 2) Глупый или нехорошій поступокъ. Не хапайсь дурниці, — не будеш сидів у темниці. Чоловіка вік любила, не неслась в дурницю. Ой Грицю, Грицю, Грицю, не вдавайся у дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й матінка не порадить. 3) Даровщинка. дурни́цею, дурни́чками, на дурни́цю. На даровщинку, даромъ. Що перш дурницею доставалось, то тепер або випросити треба, або купити. Йому б усе дурничками. Ізвик на дурницю. 4) Раст. Vaccinium Myrtillus. Ум. дурни́чка. дурни́чки (какъ нарѣчіе). 1. Попусту, безъ дѣла. Наймити вештались у дворі, одникували од роботи, все длялись дурнички, а воли дурнички, стояли в загороді. Даромъ. Наїдяться, нап'ються дурнички.
За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було.
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Червона як рожа та таки й одягна. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ум. одягне́нький.
Підбовтувати, -тую, -єш, сов. в. підбовтати, -таю, -єш, гл. Подбалтывать, подболтать.
Позчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Сцѣпиться другъ съ другомъ, переплесться другъ съ другомъ. Верби понагинались над водою, позчіплювались зеленими верхами.
Понизити Cм. понижати.
Порихтувати, -ту́ю, -єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати.
Пробий-голова, -ви, м. Сорви-голова, буянъ. Пригладь-голови не знайдеш, хиба пробий-голову.
Сушняк, -ка, м. = сушник.
