Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила.
Замока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́кнути и замо́кти, -кну, -неш, гл. Замокать, замокнуть.
Зстарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи.
З'ясирити, -рю, -риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну.
Каптанка, -ки, ж.
1) Верхняя одежда въ родѣ кофты.
2) Пиджакъ изъ выбойки.
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный.
2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний.
Повідписувати, -сую, -єш, гл. Отвѣтить письменно (многимъ). Усім повідписував, хто до його писав.
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле.
Протягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. протягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Протягиваться, протянуться.
2) Тянуться, длиться, продолжиться, продлиться. Наше діло довго буде протягатися.
Сідець, -дця, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и вязкій столбикъ, на кот. садить доящій корову или овцу, и пр.
