Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить.
Нірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ нора.
2) = нирка.
Окатий, -а, -е. Большеглазый.
Півонія, -нії, півонь, -ні, піво́ня, -ні, ж. = пивонія.
Позагусати, -саємо, -єте, гл. Сгуститься (о многомъ).
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина.
Скрепитися, -плюся, -пишся, гл. = склепитися. Скріпилися уста мої, не могу промовить.
Солодкомовство, -ва Сладкорѣчивость, краснорѣчивость.
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н.
