Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

локіть

Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. Ном. № 5395. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. КС. 1889. IV. 41). Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Єв. Л. XII. 25. Ой дам тобі... локіть полотенця. Чуб. V. 504.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКІТЬ"
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Зарі́чча, -ча, с. Зарѣчье.
Мари́на, -ни, ж. 1) Раст.: a) Pyrethrum corymbosum. ЗЮЗО. І. 133. б) Anthiems nobilis. ЗЮЗО. І. 111. 2) Рыба Barbus fluviatilis. Браун. 25. Шух. І. 24.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається. Чуб. V. 8.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Перебірниця, -ці, ж. Разборчивая, прихотливая женщина.
Сутозлотий, -а, -е. Изъ чистаго золота. Гроші, да все червонці сутозлоті. Драг. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОКІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.