Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

локіть

Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. Ном. № 5395. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. КС. 1889. IV. 41). Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Єв. Л. XII. 25. Ой дам тобі... локіть полотенця. Чуб. V. 504.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКІТЬ"
Брусниця, -ці, ж. Раст. Vaccinium Vitis Jdaea L. ЗЮЗО. I. 140.
Джеджо́ра, -ри, ж. Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
Доя́р, -ра́, м. Доильщикъ овецъ. Херс. г.
Під'юджувати, -джую, -єш, сов. в. під'ю́дити, -джу, -диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Желех. Cм. юдити.
Пообсушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Обсушиться (о многихъ).
Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька. Мет. 316.
Решетник, -ка, м. Грибъ изъ породы Bobtus. Радом. у.
Статечне нар. = статечно.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Чипуга, -ги, ж. Раст. = дереза, Caragana frutescens Dc. ЗЮЗО. І. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОКІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.