Вередник, -ка, м.
1) = вередій.
2) Раст. Thlaspi arvense L.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Дру́жбів, -бова, -ве Принадлежащій дружбі. Дружка за столом надіває дружбову шапку.
Люзува́ти, -вую, -єш, гл. Смѣнять. Пішов фрайтер молоденький стойку люзувати.
Негідник, -ка, м. Негодяй, мерзавецъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш.
Побурити, -рю, -риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно.
Рожівка, -ки, ж.
1) = рожа? Щипліте рожівку.
2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова.
Темно нар. Темно. Удосвіта встав я, темно ще на дворі. Ум. темненько, темнесенько.
Токан, -на, м. = мамалиґа.
Фарисей, сея, м.
1) Фарисей. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп'яла.
2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ.
