Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лозинячча

Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗИНЯЧЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗИНЯЧЧА"
Біб'яшок, -шка, м. 1) = бібка 1. 2) Древесная почка. Чигир. у.
Босіти, -сію, -єш, гл. Дѣлаться босымъ.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Гороби́на, -ни, ж. Рябина, Sorbus Aucuparia L. Анн. 336. Вх. Пч. І. 13. Горобина роскинула зелений намет і рясно на їй ягід червоно-злотих. МВ. І. 156. Обступили стару, як горобці горобину. МВ. (О. 1862. III. 69).
Гру́зько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти.
Ненатлий, -а, -е. Ненасытный. Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27.
Прогноїна, -ни, ж. Трясина.
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЗИНЯЧЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.