Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лозинячча

Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗИНЯЧЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗИНЯЧЧА"
Бех! меж. 1) Бухъ! (о паденіи). 2) Бацъ! (о выстрѣлѣ). ЗОЮР. І. 284.
Жва́ка, -ки, ж. = жуйка.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Кендюх, -ха, м. Желудокъ четвероногихъ животныхъ. Сим. 142. Чуб. VII. 443. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Котл. Ен. Ум. кендюшок.
Малаха́йка, -ки, ж. = малахай 1. Ум. малахаєчка. Малахаєчка, що сама січе, сама і крає. Мнж. 22. Малахаєчка-дротяночка. КС. 1882. V. 362.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Наора́ти Cм. наорювати.
Нащипати, -па́ю, -єш, гл. Нащипать.
Посіпака, -ки, м. = сіпака. ЕЗ. V. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЗИНЯЧЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.