Ді́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ум. Ді́жечка. Cм. Діж, діжун.
Запропа́сти, -ся. Cм. запропадати, -ся.
Копач, -ча, м.
1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали.
2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу.
8) Заостренная палка, которою роютъ землю.
4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Ум. копачик.
Лінни́шки мн. Скатерти? Посаджу тя за тисові столоньки, за ліннишки тоненькі і за ясні свіченьки.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень.
Приблуда, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Коня мого приблудою будуть називати.
Прокидати, -да́ю, -єш, сов. в. прокидати, -даю, -єш, и прокинути, -ну, -неш, гл. 1) Расчищать, расчистить, прогресть отъ снѣга и пр. Ну й понамітало снігу! Треба прокидати (прокинути) стежку від хати до хліва. 2) Не попадать, не попасть, промахнуться. Стріляли козаки та рейтари. І вони прокинули. 3) Простилать, простлать. Прокинувши на полу ряднину, лягла й сама хоч задрімати. Та зійду я на могилу, та прокину сірячину, та ляжу трохи спочину. 4) Истрачивать, истратить, потерпѣть убытокъ. На весіллі в родичів рублів п'ять прокинеш. На тому заробиш, на тому прокинеш. 5) сов. в. только прокинути. Будить, разбудить. Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання. Заснула без подушки, — прокинули б дівчину та поклали б їй подушечку.
Прошукати, -ка́ю, -єш, гл. Проискать. Прошукав увесь день, а не знайшов.
Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать.
Торонко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно.
