Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая.
Замо́вини, -вин, ж. мн. = замова. Він каже: я начальства не боюсь. Знає замовини.
За́ячина, -ни, ж. Мясо зайца. Оскоромитися хоть заячиною.
Зношати, -ша́ю, -єш и зно́шувати, -шую, -єш, гл. = зно́сити.
Зрешіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. До світу плач її по хаті, до світу каяння.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Понатикати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и натикати, наткати, но во множествѣ.
Прудиус, -са, ж. = прутивус. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила.
