Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабат

Кабат, -бата, м. 1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Федьк. І. 43. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. Счас. 66. 2) У женщинъ — юбка. Гол. Од. 75, 76. 3) кабата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Вх. Зн. 23. Ум. кабатик. Гол. Од. 59, 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАТ"
Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Выматываться, вымотаться. 2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить. Св. Л. 262.
Волохач, -ча, м. 1) Мохнатое существо. 2) Раст. Amarantus retroflexus L. ЗЮЗО. I. 111.
Гана, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. Желех. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.
Ло́йтра, -ри, ж. = драбина (въ повозкѣ).
Нако́шувати, -шую, -єш, сов. в. накоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Накашивать, накосить.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Свар, -ру, м. Брань, сердитые укоры. Злого ласкою більше улагодиш, як сварам. Котл. Н. П.
Свиняка, -ки, ж. = свиня. Маркев. 63. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Драг. 81. Ум. свинячка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина. Грин. II. 152.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс.
Скоп, -па, м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.