Баклажок, -жка, м.
1) Ум. отъ баклаг.
2) Родъ писанки.
Водносталь нар. Въ одну нить.
Задрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Побѣжать подъ вліяніемъ укусовъ насѣкомыхъ (о рогатомъ скотѣ). 2) Закапризничать, взбѣситься. Мовчіт!.. чого ви задрочились?
З'ї́здити, -джу, -диш, гл. 1) Изъѣздить. З'їздили ми Польщу і всю Україну. 2) Заѣздить, утомить ѣздой. З'їздив коника, з'їздив другого. 3) Ударить. З'їздив добре по губах.
Злочинство, -ва, с. Злодѣяніе, злодѣйство, преступленіе.
Ма́цання, -ня, с. Ощупываніе.
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. 2) сліпі дзиґарі. Крытые часы. 3) — замок = лавчастий замок. Ум. сліпенький, сліпесенький.
Согравати, -граю, -єш, гл. Въ думахъ: волноваться. Стане Чорне море согравати.
Украї́на, -ни, ж. 1) = країна. Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає. 2) Украйна, Малороссія — страна, заселенная украинскимъ народомъ, Так звана по письменські Мала Россія, а по народньому Україна. Зажурилась Україна, що нігде прожити: гей витоптала орда кіньми маленькії діти. Як із день-години зчинилися великі війни на Україні. Та немає лучче, та немає краще, як у нас на Вкраїні: та немає ляха, та немає пана, немає унії. Паша дума, наша пісня, не вмре, не загине, — от де, люде, наша слава, слава України. Настав инший порядок на Вкраїні, як почали князьки-Русь її оберегати, з неї собі данину брати і своєю, Руською землею її називати. Ум. українонька, україночка.
