Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum.
Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ.
Грани́ця, -ці, ж. 1) = Гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. 2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Ум. грани́чка.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу.
Каштелян, -на, м.
1) Кастелянъ, управитель замка.
2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости... пійшли в неволю до Криму. Він каштелян і райця королівський.
Мизеря́ка, -ки, ж. Мелкія вещи? Хламъ? Бере сакви, висипає з них мизеряку, знаходить гроші в торбинці.
Нами́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. намили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Намыливаться, намылиться. Прості люде у нас гречаною половою намилюються.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Поопускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и опуститися, но во множествѣ.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті.
2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви.
3) Хрещата плахта. = хрещатка.
