Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відзнака

Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗНАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗНАКА"
Високоповажний, -а, -е. Многоуважаемый, глубокоуважаемый. Ось високоповажний пан Шрам із сином. К. ЧР. 211. високоповажний добродію! Милостивый Государь!
Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. Черном. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Краєць, -йця, м. Кусокъ. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка. Мир. ХРВ. 216. Cм. окраєць.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Александров. у. Ув. луцаняга. Мнж. 184. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга. Мнж. 130.
Мі́стечко I, -ка, с. Ум. отъ місто.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЗНАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.