Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи.
Грабува́ння, -ня, с. 1) Грабежъ. 2) Взятіе движимости за долги. 3) Взысканіе податей.
Зале́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. зале́жатися, -жуся, -жишся, гл. Залеживаться, залежаться. Грицько собі був хазяїн хороший... було і на вбогого старця. Лишки тільки не залежувалися. Залежався куций в соломі.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью.
Знадоба, -би, ж. Надобность. в знадобі бути. Быть нужнымъ. Наша дівка в знадобі.
Кабалка, -ки
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Плигання, -ня, с. Прыганье.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина.
