Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу.
Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Кричала, ґедзалась, качалась. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить.
Змучитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився.
2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась.
Поштурмувати, -му́ю, -єш, гл. Поштурмовать.
Радніше нар. Охотнѣе.
Ряжка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа.
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила.
Уміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. уміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку?
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті.
2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви.
3) Хрещата плахта. = хрещатка.
