Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гугнати

Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУГНАТИ"
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Кишкун, -на́, м. Кабанъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. ґилун.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Ном. № 2877. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. К. Псалт. 8. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? Шевч. 413. 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. Ном. № 6558. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий? Чуб. І. 111.
Погрібач, -ча, м. Кочерга. Вх. Лем. 451.  
Поноситися, -шуся, -сишся, гл. Износиться.
Приблагати, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала. Екатер. у.
Присядки, -док, ж. мн. Въ выраж.: у присядки. Въ присядку. А я в скоки та у боки, у присядки та у долоні. Чуб. V. 1143.
Римарчук, -ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.
Скакунчик, -ка, м. Ум. отъ скакун.
Численність, -ности, ж. Многочисленность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУГНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.