Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

точити

Точити, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить на токарномъ станкѣ. Шейк. (Токарь) точить тарілку. Грин. III. 520. 2) Острить на точилѣ, точить. Точив ножиці, а все тупі. Шейк. 3) Цѣдить, лить, проливать. Пішов у другу темну хату точити горілку з барильця. Левиц. І. 144. Кров як воду точить. Шевч. 4)зерно. Очищать зерновой хлѣбъ на грохотѣ. Пшеницю точив. Екат. г. 5) Рыть, взрывать. Се той звірок, що нори точить Сквир. у. Шнуровані бітки землицю точат (як танцює). АД. І. 43. 6) Грызть. Миші точать пшоно. Шейк. Шашіль точить дерево. Лисичка дірку в санях точить. Чуб. II. 119. 7) Катить. Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто. Гол. 8)війну. Вести войну. Войну з ляхами точив. О. 1862. II. 57. 9)брехню. Врать. І почнеш їм точити такеє, чого зовсім не поводилось на світі. О. 1862. V. 29. Точить брехню цілий день. 10)баляндраси, теревені, ля́си. Болтать вздоръ. Баляндраси точить дівці. Греб. 393. Точить баляндраси моїм дочкам. Левиц. І. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОЧИТИ"
Буреки, -ків, м. мн. Родъ прѣсныхъ пирожковъ. О. 1862. V. Кух. 36. Вареники съ жировыми вытопками, сваренные въ жирѣ. Мнж. 176.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Стор. II. 15. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. МВ. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. Левиц. І. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю. К. Псал.
Здви́нути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть. Зайчик... дух притаїв, оком не здвине, а пильно дивиться. Греб. 403.
Змучитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився. Чуб. V. 1144. 2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась. О. 1861. X. 32.
Наслідній, -я, -є. Наслѣдственный. Земля наслідня. К. Бай. 24.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ). Канев. у.
Розбатовувати, -вую, -єш, сов. в. розбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать на куски. Розбатовують телицю, стегна запікають. Рудан. І. 75.
Росповістити Cм. росповіщати.
Тяжко нар. 1) Тяжело, трудно. Тяжко нести, а жаль покидати. Шейк. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. Тяжко, тяжко мені тебе додому одправляти. Макс. 2) Очень. Тяжко боюсь матері. О. 1861. XI. Кух. 7. Тяжко поганий. Ном. Тяжко заплакав. Грин. II. 148. Тяжко зажурився. Шевч. Голова тяжко болить. Ум. тяженько. Чуб. V. 44. На серці тяженько. Грин. ІІІ. 183.
Хруск, -ку, м. Трескъ, хрустѣніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.