Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси.
Дере́н 2, -ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula.
Забі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Запыхаться отъ бѣганія. Забігався, ледве дише.
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное.
Искрястий, -а, -е. = искристий.
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Ля́рва, -ви, ж. Потаскуха. Ах ти паскудо, лярво безноса!
Орання, -ня, с. = оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.