Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

углярка

Углярка, -ки и углярня, -ні, ж. = вуглярка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГЛЯРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГЛЯРКА"
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Гарнюсінько нар. = гарнісінько.
Їсточки гл. = ї́стоньки. Божая Мати їсточки носить. Kolb. І. 99. Носила їсточки і пить. Мкр. Г. 21.
Капар, -ра, м. 1) Обѣднѣвшій, обпитавшій. В капар, на капар переходити. Приходить въ бѣдность, въ упадокъ. Желех. 2)ру. Насосъ. 3) Снарядъ для забиванія свай. Н. Вол. у.
Кримкуватий, -а, -е. Лепрозный? Прокаженный? У них батько був кримкуватий та й вони такі. Екатеринодаръ ( Залюбовск.).
Партачити, -чу, -чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. Чуб. І. 66. А вовчик сіресенький воли розірвав. Чуб. V. 308. Розірвали моє серце на дві половині. Чуб. V. 308. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти. Кв.
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Черк. у. Насилу я розшулічив, де їй край. Верхноднѣпр. у. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Стік, сто́ку, м. Стокъ, спускъ (воды)? впаденіе (рѣки)? Край села Теплиць, у стоку річки Полянина. Мкр. Н. 3.
Уїздний, -а, -е. Въѣздный. В'їздні ворота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГЛЯРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.