Відроблювати, -люю, -єш, гл. = відробляти.
В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Уроки.... печінку в'ялили. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила.
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Збі́й, збо́ю и збо́я, м. 1) Утоптанная земля. Пшеницю сіють на збої. 2) Разбойникъ. Няхай она знає, збоєв синів має.
Незміренне и незмірено, незмірно, нар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Разом нар.
1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає.
2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити.
3) Иногда. Разом густо, а разом пусто.
4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. І дуже дорого, і гроші не можна разом.
Сейм, -му, м. Сеймъ. Ум. сеймик.
Трістя, -тя, трісця, -ця, с. Трясина, тонкое мѣсто. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать.
