Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позраховувати

Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗРАХОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗРАХОВУВАТИ"
Ангеля́нець, -нця, м. = Англі́єць. Закр.
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Бузьок, -зька, м. = бузько 1. Вх. Пч. І. 16. Ум. бузьочок.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Нездібний, -а, -е. Неспособный. Желех.
Оправний, -а, -е. 1) Обдѣланный, оправленный. 2) Переплетенный.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Переступати, -па́ю, -єш, сов. в. переступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Переступать, переступить. Чуже, переступи, та не займай. Ном. 2) Загораживать, загородить (дорогу). Не переступай дороги. 3) Преступать, преступить, нарушать, нарушить (законъ), дѣлать преступленіе. Через закон переступлю, а зроблю по своєму. Кв. Як ти грішиш, що в тім за нужда Богу і що йому, як ти переступаєш? К. Іов. 77. І що я йому зробила таке, чим перед ним переступила? Мир. Пов. І. 164.
Повиучувати, -чую, -єш, гл. Выучить, изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Левиц. Пов. 34. Повиучувати слав'янські мови. К. ХП. 127.
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗРАХОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.