Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заковувати

Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. V. 4. Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали. Макс. 159. Та Травина зав'язали, та в кайдани закули. Чуб. V. 1027. 2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько. Грин. III. 661. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Чуб. III. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВУВАТИ"
Басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Напорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распорядиться.
Охаючувати, -чую, -єш, сов. в. охаючити, -чу, -чиш, гл. = обханючувати, обханючити.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Похребт, -ту, м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.
Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись. Котл. Ен. V. 70.
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.
Шишечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шишка. 2) Родъ пирожнаго. Маркев. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.