Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заковувати

Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. V. 4. Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали. Макс. 159. Та Травина зав'язали, та в кайдани закули. Чуб. V. 1027. 2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько. Грин. III. 661. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Чуб. III. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВУВАТИ"
Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у., Ум. бліденький, блідесенький.
Відкушувати, -шую, -єш, сов. в. відкусити, -шу, -сиш, гл. Откусывать, откусить. Собака собаці хвоста не одкусить. Ном. № 7954.
Залі́плювати, -люю, -єш, сов. в. заліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Залѣпливать, залѣпить.
Куревиця, -ці, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Муру́га, -ги, м. Волъ сѣро-бѣлой масти съ продольными узкими полосами другого, болѣе темнаго цвѣта. Ум. муружка. КС. 1898. VII. 42.
Розохочувати, -чую, -єш, сов. в. розохо́тити, -чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить охоту, желаніе. Розохотив до гульні. Левиц. Пов. 25.
Спохватитися, -чуся, -тишся, гл. Схватиться, вскочить. Ой пойду я на Вкраїну иншої шукати! Мила спохватилася, у ноги вклонилася. Чуб. V. 791.
Стерво, -ва, с. Падаль. Лежить собака на стерег; і сама не буде їсти і другому не дасть. Ном. № 4824. 2) Брань. Стерво жінка не злюбила. Чуб. V. 668.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати. Г. Барв. 441.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 5. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Драг. 35. Умотай мене цим прядівом. Мнж. 46. Умотала його мідними дротами. Мнж. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.