Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татарюга

Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРЮГА"
Вікнина, -ни, ж. 1) Прорубь въ стѣнѣ для окна. 2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ. 3) Воронка водоворота.
Воркнути, -ну, -неш, гл. Мурлыкнуть. А ти, сірий, воркни. Мил. 39.
Гамарня, -ні, ж. Металло-плавильное заведеніе. Полт.
Горба́ка, -ки, ж. Холмъ, возвышенность. Сюдою їхати — горбака, а тудою — рівно. Н. Вол. у.
Донести́ Cм. доносити.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). Грин. II. 312. 2) = ліса 2. Браун. 15.
Округлий, -а, -е. Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. І. 43.
Пообтовкувати, -кую, -єш, гл. Обтолочь (во множествѣ).
Посліпнути, -немо, -нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Котл. МЧ. 437. Драг. 165. Мнж. 92. Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТАРЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.