Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корч

Корч, -ча, м. 1) Пень. 2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧ"
Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Рудч. Ск. І. 6. Сама ти стара сорока безхвоста. Шевч.
Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Годовини, -вин ж., мн. = роковини. Мил. 171.
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Підлягати, -га́ю, -єш, сов. в. підлягти, -ля́жу, -жеш, гл. Подчиняться, подчиниться. К. Кр. 36. Ми підлягли очарованию християнської любови. К. ХП. 14.
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1. Св. Л. 75.
Скорен = скорий. Ном. № 47.
Филозофичний, -а, -е. Философскій. К. Гр. Кв. 28. Филозофичні.... книжки. О. 1861. XI. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.