Вибріхувати, -хую, -єш, сов. в. вибрехати, -шу, -шеш, гл. 1) Ложью, обманомъ пріобрѣтать, пріобрѣсть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика.
Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Гости́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) = Гостюватися. Будемо гоститися то у вас, то в тебе. 2) Принимать гостей. Мені ніколи гоститися з ціми гостями.
Де́як нар. Кой-какъ. Торік ще деяк жили, а тепера й овсі без хліба зостанемось.
Животи́на, -ни, ж. 1) Животъ. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист.
Ма́зальниця, -ці, ж. = мазільниця.
Поживління, -ня, с. Пища. Узяти якогось покарму, поживління.
Прилатувати, -тую, -єш, сов. в. прилата́ти, -та́ю, -єш, гл. Пришивать, пришить заплату. а ні пришити, а ні прилатати. Ничего нельзя сдѣлать.
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать.
Терти, -тру, -треш, гл. 1) Тереть, молоть. Коноплі терти. Терти табаку. 2) Тереть, потирать. Тре собі руки. 3) Утаптывать, сглаживать. Нехай мруть та дорогу труть, а ми сухарів насушим та додому рушим. дні те́рти. Прозябать. Не живе, тільки дні тре.
