Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчів

Корчів, -чо́ва, м. = корчага. Вх. Зн. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІВ"
Болотина, -ня, ж. Высохшее болото. Лебед. у.
Гарбузець, -зця, м. 1) Ум. отъ гарбуз. 2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Казенний, -а, -е. Казенный. Москаль казенна вещ. Ном. № 799. Були і панські, і казенні. Котл.
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Мля́во нар. Вяло, слабо.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив. Г. Барв. 471.
Полоття, -тя́, с. Полотье. Черк. у. Г. Барв. 146. Роспочинається полоття. Левиц. І. 24.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Харьк. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що. Богод. у.
Шкураття, -тя, соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.