Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчик

Корчик, -ка, м. Ум. отъ корч.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧИК"
Голочка, -ки, ж. Ум. отъ голка.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Зжа́литися, -люся, -лишся, гл. Разжалобиться. Зжалився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема. Алв. 36.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню. Гол.
Наслинити Cм. наслинювати.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Розмотувати, -тую, -єш, сов. в. розмота́ти, -та́ю, -єш, гл. Разматывать, размотать.
Солодюсінький, -а, -е. = солодісінький. Желех.
Сподарь, -ря, м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Котл. Ен. 1. 24. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Шевч. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте. Грин. ІІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.