Будити, -джу, -диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. 3) Коптить.
Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно
Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Нехай таки я не даром житиму на світі. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що.
Діжда́ти, -ся. Cм. Дожидати, -ся.
Завихі́ль, -хо́лі, ж. Мятель, вьюга.
Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Осадчий, -чого, м. = осадник.
Припорука, -ки, ж. Порученіе.
Укландати, -даю, -єш, гл. Уложить, убить. Там певно вже ведмеді укландають його.
Чеплятися, -ля́юся, -єшся, гл. Цѣпляться. Довгою косою за гілля чепляється.
