Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість.
Круш, -ша, м. Руда, металлъ. Лучче піти, моя мати, в Сібіроньку круш копати, ніж.
Надві́рній, -я, -є. 1) Надворный, находящійся на дворѣ. В надвірній хаті вона готувала печиво. надвірнє ді́ло, — робо́та — работа, производимая, въ дворѣ, въ огородѣ, въ полѣ. 2) Внѣшній, наружный. Сини царства будуть повикидані у темряву надвірню. Христя кинулась до надвірніх дверей. надвірнє ко́лесо. То колесо въ мельницѣ, на которое падаетъ вода. 3) Придворный, состоящій при дворѣ господина. Надвірне козацтво князя Острозького. Даремне на землі і під землею надвірня шляхта палія шукала. надві́рня корогва́. Надворная милиція. 4) — каба́н, свиня́. Неоткармливаемый кабанъ, неоткармливаемая свинья. Надвірніх і три водиться, та годованих нема.
Невмолот, -ту, м. Плохой умолоть. Коли нерод, так і невмолот.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна.
Певнити, -ню́, -ниш, гл. Исполнать. Вони завіт його держали, певнили заповідь Господню.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Чом, чому, нар. 1) Отчего, почему, зачѣмъ. Чом ти не прийшов учора? Чом ти не косиш свого проса? Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? Чому чорт мудрий? — Бо старий. Воли мої половії, чому не орете? чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. чом таки. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. 2) Чому.
